Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Со всех языков на:
Все языки
Со всех языков на:
Все языки
Английский
Украинский

це під силу тільки

Толкование Перевод

1 take

I

n

1) захоплення, взяття; здобуття, одержання

2) виручка; бариші; збір (театральний)

3) розм. получка

4) улов (риби)

5) здобич (на полюванні)

6) оренда (землі)

7) орендована ділянка

8) мед. вдале щеплення

9) друк. урок складача

10) кін. кінокадр, дубль

11) популярна пісенька (п'єса)

12) шах. взяття (фігури)

give and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)

II

v (past took; p.p. taken)

1) брати; хапати

to take smb. by the hand — узяти когось за руку

to take smb. to one's arms — обнімати когось

2) захоплювати, оволодівати, завойовувати

to take prisoners — захоплювати (брати) в полон

3) ловити

to take fish — ловити рибу

to take smb. by surprise — захопити когось зненацька

to take smb. at his word — спіймати когось на слові

4) привласнювати; брати без дозволу

5) відбирати, забирати (у когось — from)

they took his dog from him — у нього забрали собаку

6) користуватися; діставати; набувати; одержувати

to take lessons — брати уроки

to take a taxi — брати (користуватися) таксі

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день

7) вибирати

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися з дороги

8) купувати

to take tickets — купувати (брати) квитки

I take bread here — я купую (беру) хліб тут

9) вигравати

10) юр. успадковувати

11) видобувати; збирати

to take coal — видобувати вугілля

to take the crop — збирати урожай

12) сприймати; реагувати

to take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є

13) розуміти, тлумачити

to take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось

14) гадати, вважати

15) охоплювати, оволодівати

an intense despair took her — її охопив відчай

to be taken ill (bad) — захворіти

16) захоплювати; приваблювати

this author takes his readers with him — цей автор захоплює читачів

17) мати успіх, ставати популярним

the play didn't take — п'єса не мала успіху

18) записувати, реєструвати; протоколювати

to take notes — занотовувати

to take minutes — вести протокол

19) фотографувати, знімати

20) виходити на фотографії

she does not take well — вона погано виходить на фотографії

21) використовувати як приклад

22) уміщати

23) чіплятися, застрявати; заплутуватися

24) одружуватися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається одружитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити заміж за нього

25):
с.г. the cow took the bull — корова злучена

26) мед., с.г. прийматися; діяти

the vaccination did not take — віспа не прийнялася

27) споживати, приймати (їжу тощо)

to take supper — вечеряти

not to be taken — зовнішнє (напис на ліках)

28) тех. тужавіти, тверднути

29) їздити (на таксі тощо)

to take a taxi (a tram) — поїхати на таксі (на трамваї)

we usually take the lift — ми звичайно користуємося ліфтом

30) орендувати; наймати

31) запрошувати, наймати на роботу

32) передплачувати (газету тощо)

which newspapers do you take? — які газети ви передплачуєте?

33) брати (керівництво); нести (відповідальність)

to take the blame upon oneself — брати вину на себе

34) вступати (на посаду)

to take the crown — вступати на престол

35) займати (місце)

take a seat! — сідайте!

take your seats! — займайте місця!

36) займати (позицію); дотримуватися (точки зору)

37) триматися (якогось напряму), рухатися (в певному напрямі)

38) набувати (вигляду, форми)

39) переборювати, долати (перешкоди)

40) відкривати (комусь таємницю)

41) вивчати (ремесло тощо)

I shall take French — я вивчатиму французьку мову

42) вести (заняття тощо)

to take the evening service — церк. правити вечерню

43) визначати (розмір тощо); знімати (показання приладу)

to take temperature — вимірювати температуру

to take measurements — знімати мірку

44) носити, мати розмір (ноги тощо)

what size do you take in shoes? — який розмір взуття ви носите?

she takes sevens in gloves — вона носить рукавички сьомого розміру

45) зазнавати (покарання, втрат тощо)

46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)

47) заразитися; захворіти

48) піддаватися (обробці тощо)

wool takes the dye well — вовна гарно фарбується

49) убирати, поглинати, усмоктувати

take aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька

take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця

take after — бути схожим (на когось)

take apart — розбирати на частини

away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати

to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися

take back — а) відводити; відвозити; відносити; б) брати назад; в) нагадувати (минуле)

take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)

take for — приймати (вважати) за когось

to take for granted — вважати само собою зрозумілим

take from — знижувати, ослабляти

take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)

take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати

take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь

take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)

to take out a driver's licence — одержати права водія

take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти

take through — примусити зробити (уроки тощо)

take to — а) звикнути (до чогось); б) удаватися (до чогось)

to take to flight — утікати

take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)

to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище

to take a drop — випити, підпити

to take advantage — скористатися з переваги

to take aim (sight) — прицілюватися

to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом

to take at a disadvantage — застукати зненацька

to take (a) breath — перевести дух

to take care — бути обережним

to take care of — піклуватися про когось

to take comfort — утішатися

to take counsel — радитися

to take courage — кріпитися, мужатися

to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися

to take effect — починати діяти

to take exception to smth. — протестувати проти чогось

to take fire — спалахувати, займатися

to take fright — злякатися

to take heart — мужатися; не занепадати духом

to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним

to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати

to take ill — захворіти

to take interest — цікавитися (чимсь — in)

to take in the act — застати на місці злочину

to take into account — брати до уваги (щось); зважати (на щось)

to take it easy — не поспішати, не напружувати сили

I take it that... — я гадаю, що...

to take one's life in one's hands — розпочинати небезпечну справу

to take — по приймати відмову

to take notes — занотовувати

to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось

to take oath — присягати, давати клятву

to take offence — ображатися

to take the nonsense out of smb. — вибивати дурість з когось

to take pains — старатися щосили

to take part in smth. — брати участь у чомусь

to take pity — зглянутися (на когось — on)

to take place — траплятися, відбуватися

to take pleasure in smth. — знаходити задоволення в чомусь

to take possession of smth. — оволодіти чимсь

to take rise from smth. — виникати з чогось

to take root — пускати коріння, укорінюватися

to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником

to take smb. at his word — піймати когось на слові

to take stock of smb. — критично оглядати когось

to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх

to take the chair — відкривати збори (засідання), головувати

to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину

to take one's time — діяти не поспішаючи

to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани

to take to heart — брати близько до серця

to take trouble — докладати зусиль

* * *
I [teik] n
1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)

2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

3) улов ( риби)

great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

4) оренда ( землі); орендована ділянка

5) популярна пісенька, п'єса

6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,

7) пoлiгp. "урок" складача

8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль

9) мeд. пересадка ( шкіри)

successful takes — успішні операції з пересадки

10) запис ( на плівку)

••

give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

on the take — корисливий, продажний

officials on the take — чиновники-хабарники
II [teik] v
(took; taken)

1) брати; схопити

to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

to take one's head in one's hands — обхопити голову руками

to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

to take money from a friend — узяти гроші в друга

take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

2) захоплювати; опановувати, завойовувати

to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

to take fish — ловити рибу

a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

3) привласнювати, брати ( без дозволу)

who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

she took all the credit to herself — вона приписала всі заслуги собі

he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

4) користатися; одержувати; здобувати

to take lessons — брати уроки

to take a book from the library — взяти книгу в бібліотеці

to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

to take a holiday — взяти відпустку

when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

to take a role (in a play) — вибрати собі роль ( у п'єсі)

take what you like — візьми що хочеш

he took the largest piece of cake — він узяв собі найбільший шматок пирога

to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися зі шляху

which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати

to take tickets — брати квитки

to take seats in advance — придбати квитки завчасно

you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

to take a trick — узяти хабар ( у картах)

he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

the eldest son shall take — успадковує старший син

according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття

5) діставати, добувати

to take coal — добувати вугілля

to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

to take money tor admission — стягувати плату за прийом

to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

to take 100 dollars a week — заробляти сто доларів на тиждень

6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

I'll take it — добре, я згодний

I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

I won't take that answer — така відповідь мене не влаштовує

to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

I will not take such treatment — я не потерплю такого звертання

to take a wager /a bet/ — йти на парі

to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

7) сприймати, реагувати

to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth

to heart — приймати що-н. ( близько) до серця

to take it all in good fun — постаитися до усього цього з гумором

I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]

he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз

take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!

to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є

to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.

you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити

to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth

kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.

I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист

8) розуміти; тлумачити

to take a hint — зрозуміти натяк

I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

how old do you take him to be — є скільки років ви йому дастеє

I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

(you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

9) охоплювати, опановувати

an intense despair took him — його охопив повний розпач

when love takesa man — коли любов охоплює людину

his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

to be taken ill /bad/ — занедужати

10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

her new novel took the fancy of the public — її новий роман сподобався читачам

he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

the play didn't take (with the public) — п'єса не мала успіху ( у публіки)

11) записувати, реєструвати, протоколювати

to take notes — робити замітки

to take notes of a lecture — записувати лекцію

to take minutes — вести протокол

to take dictation — писати під диктування; писати диктант

12) знімати, фотографувати

to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

13) використовувати як приклад

take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

14) уміщати

this car takes only five — у цій машині може поміститися тільки п'ять чоловік

the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

15) вимагати; віднімати

it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

the stuff takes sixtv hours in burning — ця речовина згоряє за шістдесят годин

it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

the piano would take much room — піаніно зайняло б багато місця

it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку

it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

it takes a poet to translate poetry — тільки поет може переводити вірші

it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

he took two hours to get there — дорога туди відняла в нього дві години

wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях

17) женитися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається оженитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

18) с.-х. приймати

the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

19) прийматися

before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

this ink does not take on glossy paper — цим чорнилом не можна писати на глянсовому папері

the snow was not taking on the wet streets — сніг танув на мокрих вулицях

20) починатися, розходитися, набирати силу

the fire has taken — вогонь розійшовся

21) aмep. схоплюватися, замерзати

the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

22) ставати, робитися

to take sick — занедужати; приболіти

23) приймати (їжу, ліки)

to take a meal — поїсти

to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

he can't take his drink — він не вміє пити

to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)

to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює

24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]

you can take the boat — ви можете поїхати на пароплаві

we usually take the lift — ми звичайно користаємося ліфтом

25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

to take a maid — найняти служницю

he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)

27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

to take the lead — взяти на себе керівництво

to take responsibility — нести відповідальність

to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

to take office — ставати на посаду

to take service — надходити на службу

to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

28) займати ( місце)

to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

to take the right — повернути праворуч

29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)

the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона

31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

to take the evening service — цepк. служити вечерню

34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати

35) носити, мати розмір( ноги)

what size do you take in shoes — є який розмір взуття ви носитеє

36) зазнавати (покарання, втрати)

37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

he can't take it — він такого звернення ні від кого не потерпить

(takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

to take stress — витримувати тиск

38) занедужати; заразитися ( хворобою)

to take cold easily — легко застудитися

39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)

wool takes the dye well — вовна добре фарбується

40) вбирати, поглинати ( рідину)

41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)

to take the service — прийняти подачу

to take a volley low — прийняти низький м'яч ( у тенісі)

42) to take to a place направлятися кудись

to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

to take to the open sea — вийти у відкрите море

to take across smth — перетинати щось, йти через щось

it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

43)

to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

to take letters to the post — віднести листа на пошту

to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

where will this road take me — є куди ця дорога виведе мене?

44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]

45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

to take to flight — вдатися до втечі

to take to one's bed — злягти, занедужати

46) починати займатися чимсь

47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось

to take against the king — виступити проти короля

48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)

49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось

51) рятувати щось, когось від чогось, когось

to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)

53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]

54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

it takes much from the pleasure — це псує задоволення

55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)

58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу

to take the story up to 1840 — доводити розповідь до 1840 року

59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)

60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь

the ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя

61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

to take a step — ступнути

to take a run — розбігтися [порівн. *]

to take a jump /a leap/ — стрибнути

to take a dive — пірнути

to take a leak — cл. помочитися

to take a look /a glance/ — глянути

just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

to take a shot — вистрілити

to take a bath — прийняти ванну

to take a risk /a chance/ — ризикнути

to take one's chance — скористатися з нагоди

to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

to take (one's) leave — прощатися, іти

to take an examination — здавати іспит

to take an oath — дати клятву, заприсягтися

62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

to take steps — уживати заходів

to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

to take place — траплятися, відбуватися

to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

to take post — розташовуватися

take post! — по місцях!

to take root — пустити корені, укоренитися

to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

to take aim /sight/ — прицілюватися

to take counsel — радити; радитися

to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

to take account — брати до уваги, враховувати

to take advantage — скористатися ( перевагою)

to take the opportunity — скористатися зручним випадком

to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

to take pride — пишатися

to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

to take pains — намагатися

to take offence — ображатися

to take comfort — заспокоїтися, утішитися

to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

take courage! — мужайся!, не бійся!

to take cover — сховатися; ховатися

to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

to take fire — загорятися

to take alarm — стривожитися

to take fright — злякатися

to take warning — остерігатися; зважати на попередження

to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

to take care — бути обережним

to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

to take a dislike to smb — не злюбити когось

to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

to take a vote — вирішувати питання голосуванням

take and — aмep.; дiaл. взяти

I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

to take a drop — випити, підвипити

to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

to take the floor — виступати, брати слово

63) піти танцювати

to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

to take smth to pieces — розібрати щось

to take a stick to smb — побити когось ціпком

take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)

to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

to take a load from /off/ one's feet — сісти

to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

to take smb to task — див

task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

64)

to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

to take it into one's head — вбити собі в голову

to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

English-Ukrainian dictionary > take
2 take

I [teik] n
1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)

2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

3) улов ( риби)

great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

4) оренда ( землі); орендована ділянка

5) популярна пісенька, п'єса

6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,

7) пoлiгp. "урок" складача

8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль

9) мeд. пересадка ( шкіри)

successful takes — успішні операції з пересадки

10) запис ( на плівку)

••

give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

on the take — корисливий, продажний

officials on the take — чиновники-хабарники
II [teik] v
(took; taken)

1) брати; схопити

to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

to take one's head in one's hands — обхопити голову руками

to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

to take money from a friend — узяти гроші в друга

take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

2) захоплювати; опановувати, завойовувати

to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

to take fish — ловити рибу

a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

3) привласнювати, брати ( без дозволу)

who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

she took all the credit to herself — вона приписала всі заслуги собі

he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

4) користатися; одержувати; здобувати

to take lessons — брати уроки

to take a book from the library — взяти книгу в бібліотеці

to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

to take a holiday — взяти відпустку

when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

to take a role (in a play) — вибрати собі роль ( у п'єсі)

take what you like — візьми що хочеш

he took the largest piece of cake — він узяв собі найбільший шматок пирога

to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися зі шляху

which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати

to take tickets — брати квитки

to take seats in advance — придбати квитки завчасно

you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

to take a trick — узяти хабар ( у картах)

he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

the eldest son shall take — успадковує старший син

according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття

5) діставати, добувати

to take coal — добувати вугілля

to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

to take money tor admission — стягувати плату за прийом

to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

to take 100 dollars a week — заробляти сто доларів на тиждень

6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

I'll take it — добре, я згодний

I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

I won't take that answer — така відповідь мене не влаштовує

to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

I will not take such treatment — я не потерплю такого звертання

to take a wager /a bet/ — йти на парі

to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

7) сприймати, реагувати

to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth

to heart — приймати що-н. ( близько) до серця

to take it all in good fun — постаитися до усього цього з гумором

I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]

he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз

take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!

to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є

to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.

you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити

to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth

kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.

I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист

8) розуміти; тлумачити

to take a hint — зрозуміти натяк

I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

how old do you take him to be — є скільки років ви йому дастеє

I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

(you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

9) охоплювати, опановувати

an intense despair took him — його охопив повний розпач

when love takesa man — коли любов охоплює людину

his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

to be taken ill /bad/ — занедужати

10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

her new novel took the fancy of the public — її новий роман сподобався читачам

he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

the play didn't take (with the public) — п'єса не мала успіху ( у публіки)

11) записувати, реєструвати, протоколювати

to take notes — робити замітки

to take notes of a lecture — записувати лекцію

to take minutes — вести протокол

to take dictation — писати під диктування; писати диктант

12) знімати, фотографувати

to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

13) використовувати як приклад

take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

14) уміщати

this car takes only five — у цій машині може поміститися тільки п'ять чоловік

the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

15) вимагати; віднімати

it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

the stuff takes sixtv hours in burning — ця речовина згоряє за шістдесят годин

it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

the piano would take much room — піаніно зайняло б багато місця

it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку

it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

it takes a poet to translate poetry — тільки поет може переводити вірші

it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

he took two hours to get there — дорога туди відняла в нього дві години

wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях

17) женитися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається оженитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

18) с.-х. приймати

the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

19) прийматися

before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

this ink does not take on glossy paper — цим чорнилом не можна писати на глянсовому папері

the snow was not taking on the wet streets — сніг танув на мокрих вулицях

20) починатися, розходитися, набирати силу

the fire has taken — вогонь розійшовся

21) aмep. схоплюватися, замерзати

the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

22) ставати, робитися

to take sick — занедужати; приболіти

23) приймати (їжу, ліки)

to take a meal — поїсти

to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

he can't take his drink — він не вміє пити

to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)

to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює

24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]

you can take the boat — ви можете поїхати на пароплаві

we usually take the lift — ми звичайно користаємося ліфтом

25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

to take a maid — найняти служницю

he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)

27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

to take the lead — взяти на себе керівництво

to take responsibility — нести відповідальність

to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

to take office — ставати на посаду

to take service — надходити на службу

to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

28) займати ( місце)

to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

to take the right — повернути праворуч

29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)

the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона

31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

to take the evening service — цepк. служити вечерню

34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати

35) носити, мати розмір( ноги)

what size do you take in shoes — є який розмір взуття ви носитеє

36) зазнавати (покарання, втрати)

37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

he can't take it — він такого звернення ні від кого не потерпить

(takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

to take stress — витримувати тиск

38) занедужати; заразитися ( хворобою)

to take cold easily — легко застудитися

39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)

wool takes the dye well — вовна добре фарбується

40) вбирати, поглинати ( рідину)

41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)

to take the service — прийняти подачу

to take a volley low — прийняти низький м'яч ( у тенісі)

42) to take to a place направлятися кудись

to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

to take to the open sea — вийти у відкрите море

to take across smth — перетинати щось, йти через щось

it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

43)

to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

to take letters to the post — віднести листа на пошту

to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

where will this road take me — є куди ця дорога виведе мене?

44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]

45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

to take to flight — вдатися до втечі

to take to one's bed — злягти, занедужати

46) починати займатися чимсь

47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось

to take against the king — виступити проти короля

48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)

49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось

51) рятувати щось, когось від чогось, когось

to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)

53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]

54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

it takes much from the pleasure — це псує задоволення

55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)

58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу

to take the story up to 1840 — доводити розповідь до 1840 року

59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)

60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь

the ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя

61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

to take a step — ступнути

to take a run — розбігтися [порівн. *]

to take a jump /a leap/ — стрибнути

to take a dive — пірнути

to take a leak — cл. помочитися

to take a look /a glance/ — глянути

just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

to take a shot — вистрілити

to take a bath — прийняти ванну

to take a risk /a chance/ — ризикнути

to take one's chance — скористатися з нагоди

to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

to take (one's) leave — прощатися, іти

to take an examination — здавати іспит

to take an oath — дати клятву, заприсягтися

62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

to take steps — уживати заходів

to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

to take place — траплятися, відбуватися

to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

to take post — розташовуватися

take post! — по місцях!

to take root — пустити корені, укоренитися

to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

to take aim /sight/ — прицілюватися

to take counsel — радити; радитися

to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

to take account — брати до уваги, враховувати

to take advantage — скористатися ( перевагою)

to take the opportunity — скористатися зручним випадком

to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

to take pride — пишатися

to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

to take pains — намагатися

to take offence — ображатися

to take comfort — заспокоїтися, утішитися

to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

take courage! — мужайся!, не бійся!

to take cover — сховатися; ховатися

to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

to take fire — загорятися

to take alarm — стривожитися

to take fright — злякатися

to take warning — остерігатися; зважати на попередження

to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

to take care — бути обережним

to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

to take a dislike to smb — не злюбити когось

to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

to take a vote — вирішувати питання голосуванням

take and — aмep.; дiaл. взяти

I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

to take a drop — випити, підвипити

to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

to take the floor — виступати, брати слово

63) піти танцювати

to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

to take smth to pieces — розібрати щось

to take a stick to smb — побити когось ціпком

take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)

to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

to take a load from /off/ one's feet — сісти

to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

to take smb to task — див

task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

64)

to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

to take it into one's head — вбити собі в голову

to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

English-Ukrainian dictionary > take
3 едва

нар.

1) о времени (как только, только что) - ледве [-і, -о, -и], заледве. [Ледве ми ввійшли, він почав сміятися (М. Вовч.)]. Едва лишь (коль скоро) - тільки-но, тільки-що, скоро, скоро-но. [Скоро заблаговістять до церкви, Явдоха зараз у себе в хаті лямпадку засвітить (Кониськ.)];

2) (ограничивает понятие, выражен. глаголом, прилагат. и т. д.): а) едва (почти не, почти что не, чуть, только-только, еле-еле) - ледве (-і, -о), заледве, ледь- що. [Ледве мріється. Ледве чутно. Заледві пам'ятаю. Ледь-що вибрався живий на берег (Л. Укр.)]. Едва-едва - ледве-ледве, тільки-тільки, тільки-що, тіль-тіль що, (с прохладцей) лельом-полельом (Франко), лелю-полелю. [Місяць тільки-тільки мріє (Боров.). Тіль-тіль що пам'ятаю се. Тільки-що жива]. Едва не (чуть не, почти) - ледве не, ледь не, мало не, трохи не, мало що не, трохи що не, замалим не (Коц.), як не, тіль не. [Ледве я не збожеволів. Ледь не сконала тоді за тобою (Л. Укр.). Зігнувсь мало не до землі. Трохи не плакав. Сміюся як не лусну. Тіль не впав]. Едва-едва не - ледве-ледве не, трохи-трохи не, мало-мало не, тіль-тіль не; б) едва (с трудом, насилу, еле, еле-еле) - ледве, заледве, насилу, всилу, через силу, від сили. [Ледве ноги доволік. Насилу встигали йти за нею (Неч.-Лев.). Кінь всилу йде. Через силу ноги волоче (Квітка)]. Едва-едва (с трудом, с трудом) - ледве-ледве, ледь-не-ледь, ледве-не-ледве, силу-в-силу, всилу-всилу, насилу-силу, на превелику силу, туж-туж. [Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Шевч.). Ледво-не-ледво додому дійшов (Кам. п.). Такий мішок важкий, що всилу-силу підніс (Київщ.). Насилу-силу ми вибилися на гору. На плечах одежа туж-туж держиться (Квітка)];

3) едва ли, едва (выраж. сомнение: вряд ли) - ледве чи, (реже) ледве, навряд чи, навряд, троха лиш, троха лишень, троха чи, заледве, навдак, навдаку, навдаку чи. [Ледве чи буде що з цього. Сьогодні ледві прийде, бо свято (Кам. п.). Навряд чи й сокира врубає той лід. Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш (Шевч.). Навдаку можна туди доскочити (Грінч.)]. Едва ли не (чуть ли не, почти) - ледве не, мало не, чи не, трохи чи не, мабуть чи не. [Кулішів роман «Чорна Рада» і досі лишається у нас мало не єдиним історичним романом. Історична белетристика у нас чи не найслабше розоране поле в письменстві (Єфр.). Балачка була трохи чи не останньою (Крим.)].

* * *

1) нареч. ле́две, ледь; зале́две; ( только что) ті́льки що, ті́льки-но; ( с трудом) наси́лу

\едва ва́ — ле́две-ле́две, ледь-ле́дь; ле́две-нале́две, на превели́ку си́лу; ( чуть-чуть) ті́льки-ті́льки, тіль-тіль

\едва ва́ ли — навря́д, навря́д чи, навря́д щоб

2) союз ле́две, ледь, ті́льки, як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но, ско́ро ті́льки, ско́ро, що́йно, ті́льки що́йно; зале́две

Русско-украинский словарь > едва
4 техніка

ТЕХНІКА ( від грецьк. τεχνικόζ - мистецтво, майстерність, уміння) - форма перетворювальної людської діяльності, що історично розвивається і здійснюється відповідно до тієї чи іншої раціональної схеми з метою задоволення потреб людини, посилення її здібностей, визволення від влади чужих їй сил природи та суспільства. Сучасна Т. не обмежується тотальністю технічних засобів (машин, механізмів, інструментів). Вона охоплює також Т. наукових досліджень, Т. процесу навчання, Т. культури й побуту, Т. віршування, живопису, хореографії, Т. медитації, духовного життя, містичного культу та ін. У широкому сенсі Т. - не тільки засіб, яким людство може користуватися чи ні; це дійсність, яка виникає в процесі коеволюції фізико-космічної, біологічної сфер та сфери творчої активності людини. Залежно від характеру взаємозв'язку "людина - Т." історія становлення Т. поділяється на три періоди: 1) період людино-центрованого взаємозв'язку; 2) період техно-центрованого взаємозв'язку; 3) період децентрованого взаємозв'язку. В структурі взаємозв'язку першого періоду людина - головний агент технологічного процесу, а технічні знаряддя - це лише підсилювачі та модифікатори фізичних органів людини. В другому періоді головна роль переходить до машинної Т.; органи праці людини використовуються як технологічні елементи, які доповнюють машину. Основу взаємозв'язку людини й Т. третього періоду становлять два рівноправних агенти взаємодії "людина - Т.". Людина перестає бути фізичним придатком технологічного процесу і здобуває умови для вільного творчого застосування своїх здібностей. Розвиток самої Т. тепер не лімітується фізіологічними межами людського організму. Т. набуває не тільки антропокультурного, а й космологічного значення, оскільки перетворює людину на космогонічну силу, здатну змінити не тільки нашу планету, а й найближчий Космос. Взаємовплив суспільства та Т. відбувається не тільки через сферу матеріального виробництва, а й через будь-яку іншу соціокультурну сферу Р. еволюції в Т. планетарного електронно-комп'ютерного зв'язку суттєво змінюють не тільки уявлення про світ, становище людини в ньому, її світовідчуття, а й екзистенційний сенс існування людини у Всесвіті. Наприкінці епохи Модерн ну (головні ознаки якого - радикальна трансформація в галузі комунікації, науки, енергетики і безперервне зростання ефективності технології виробництва) виникає скептичне ставлення до проекту Просвітництва, зокрема до такої його цінності, як Т. Нині цивілізація опиняється перед дилемою: подальше зростання загрози величним цінностям Просвітництва або ж відродження їх нормативного пріоритету. Яка саме з цих альтернатив здійсниться залежить від того, чи стане техногенне суспільство слугою, а чи паном породженої ним Т.

В. Лук'янець

Філософський енциклопедичний словник > техніка
5 мочь

сщ.

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *
I глаг.
могти́ (мо́жу, мо́жеш)

мо́жет быть, быть мо́жет — вводн. сл. жарг. мо́же, мо́же бу́ти; ( возможно) можли́во; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть

как живёте-мо́жете? — як ся ма́єте?, як живеться-можеться?
II сущ.
си́ла, міць, род. п. мо́ці

во всю мочь, что есть мо́чи, и́зо всей мо́чи — з усіє́ї си́ли, щоси́ли, що є си́ли; ( во весь дух) щоду́ху, що є ду́ху

Русско-украинский словарь > мочь
6 иметь

мати. [Є на світі воля, а хто її має? (Шевч.). Як дбаєш, так і маєш (Приказка). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) мати, матися, (зап.) мати си. [Щось маю тобі сказать (Н.-Лев.). В Ірландію мався прибуть корабель (Л. Укр.)]. Иметь вес - мати вагу, важити см. Вес 2. Иметь в виду кого, что - мати на увазі (на оці) кого, що; см. Вид 4. Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд, постать кого, чого, виглядати як щось; см. Вид 1. Иметь виды на кого, на что - важити, бити, цілити на кого, на що; см. Вид 9. Иметь дело, отношения с кем - мати діло (справу), стосунки з ким; см. Дело. Иметь отношение к чему, к кому - стосуватися до чого, до кого, (стар.) мати до чинення з чим, з ким; см. Отношение 1. Иметь жительство, пребывание где - перебувати, пробувати, проживати де. Иметь значение - мати вагу, силу, важити; см. Значение 2. Иметь злобу, зуб на кого - завзяти злість, мати завзяття, лихе око, храп на кого. [Іцко Цаншмерц мав здавна завзяття на Германа (Франко)]. Иметь сердце на кого - гніватися, сердитися на кого. Иметь место (происходить) - відбуватися, діятися, (сов.) статися, трапитися. Иметь много чего - мати багато (багацько) чого, бути багатим на що. Иметь мало чего - мати мало чого, бути бідним на що. И в мыслях не иметь - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. Не иметь ничего - не мати нічого, (грубо) дідька мати. Иметь общение с кем - мати єднання (єднатися), водитися, (якшаться) накладати з ким; см. Общаться. Иметь основание - мати підставу; (быть правым, иметь резон) мати рацію; см. Основание 4. Иметь перевес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; см. Перевес 3. Иметь познания в чём - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Иметь на попечении кого, попечение о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (фам.) на своїх плечах кого; см. Попечение. Иметь присмотр над кем - доглядати, дозирати кого; см. Присматривать 2. Иметь целью - мати за мету що и мати на меті що. Иметь сношения с кем - мати зносини з ким; см. Сношение. Иметь в себе - мати в собі що, містити в собі що. [Тонкі пружки (черты) його блідого лиця мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.)]. Иметь (терпеть) убыток - мати шкоду з чого. Иметь в длину, в ширину столько-то аршин - мати (тримати) вдовж (уздовж, завдовжки, завздовжки), ушир (завширшки) стільки-то аршин, бути стільки-то аршин довгим, широким. [Він три аршини довгий (Звин.)]. Я имею к вам просьбу - я маю до вас прохання, я маю просити вас. Я имею недостаток в деньгах - мені не стає (бракує) грошей; см. Недоставать, Недостаток. Имеющий - (прич.) той, що (хто) має щось. -щий много чего - той, що (хто) має багато (багацько) чого, багатий, ум. багатенький на що. -щий силу (о законе), юрид. - чинний.

* * *

1) ма́ти

\иметьть кого́-либо помо́щником (в ко́м-либо помо́щника) — ма́ти кого́-небудь за помічника́ (помічнико́м)

\иметьть ме́сто — см. место 1)

\иметьть [свое́й] це́лью (зада́чей), \иметьть цель (зада́чу) — (быть направленным к достижению какой-л. цели) ма́ти на меті́, ма́ти мето́ю (завда́нням); (стремиться к чему-л., добиваться чего-л.) ма́ти мету́ (завда́ння)

ничего́ не \иметьть про́тив — нічо́го не ма́ти про́ти

2) (в сочетании с неопр. глагола) ма́ти, ма́тися; ( быть должным) бу́ти пови́нним, му́сити (му́шу, му́сиш)

3) иметь (кого, что) в виду жарг. послати до біса

Русско-украинский словарь > иметь
7 находить

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *
I несов.; сов. - найт`и
1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
II несов.; сов. - найт`и
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
III сов.
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

Русско-украинский словарь > находить
8 strong

1. n (the strong) збірн.

1) сильні, здорові, дужі

2) владні, можновладні (про людей)

2. adj

1) сильний, дужий; що має велику фізичну силу

strong man — силач

as strong as a horse — сильний, як кінь

2) міцний, здоровий

strong constitution — міцне здоров'я

strong nerves — міцні нерви

strong stick — міцний ціпок

3) витривалий

4) твердий, сильний (про волю)

5) могутній; що має силу (владу, перевагу)

strong candidate — кандидат, який має великі шанси на успіх

to be strong at sea — мати могутній морський флот

6) сильнодіючий, сильний

strong poison — сильна отрута

7) численний

strong army — численна армія

8) багатий

9) що має юридичну силу

10) сильний (у чомусь)

to be strong in mathematics — бути сильним у математиці

11) глибокий (про розум); здатний ясно мислити (міркувати)

12) добрий (про пам'ять)

13) сильний, вагомий, переконливий

strong evidence — переконливий доказ

14) рішучий, енергійний; крутий, суворий

strong man — а) владна людина; б) рішучий адміністратор

strong measures — круті заходи

15) ревний, старанний

16) виразний (про стиль)

17) грубий (про мову)

strong language — грубі вислови, лайка

18) чіткий, певний, виразний, очевидний

a strong resemblance — велика схожість

a strong English accent — виразний англійський акцент

19) гострий, їдкий, різкий

strong smell — різкий запах

strong cheese — гострий сир

strong butter — згіркле масло

strong bacon — протухле сало

strong breath — поганий запах з рота

20) інтенсивний, різкий, гучний

strong voice — гучний голос

strong light — яскраве світло

strong pulse — чіткий пульс

21) міцний, нерозведений

strong coffee — міцна кава

strong drink — спиртні напої

strong solution — міцний (насичений) розчин

22) що має певну кількість

how many strong are you? — скільки вас?

a military unit one thousand strong — військова частина в тисячу чоловік

23) стійкий, сталий, твердий (про ринок, ціни)

24) постійно високий (про ціни)

sugar is strong in price — ціна на цукор залишається високою

25) грам. сильний

26) фон. наголошений

27) фот. контрастний

strong point — а) військ. опорний пункт; вогнева точка, дот, дзот; б) перен. сильна сторона (когось); хороша властивість

strong room — а) сейф; комора; б) палата для буйних психічно хворих

strong wheat — тверда пшениця

the strongег sex — сильна (чоловіча) стать

strong head — здатність багато пити без сп'яніння

the strong arm of the law — сила закону

strong meat — міцний горішок

to be strong on smth. — надавати особливого значення чомусь

3. adv розм.

дуже

to smell strong — дуже пахнути

to grow strong — посилюватися; зміцнюватися; укорінюватися

to come out strong — а) справляти велике враження; б) енергійно висловлюватися; рішуче виступати

to pitch it strong — хвастати

to come it (rather) strong — а) зайти надто далеко; б) дуже перебільшувати

to go it (rather) strong — а) діяти рішуче; б) діяти нерозсудливо

to be going strong — процвітати, бути в повній силі

* * *
I n
1) сильний, який володіє великою фізичною силою

2) здоровий, міцний

strong eyes — хороший зір

3) міцний

strong design — міцна конструкція

strong soil — твердий ґрунт; витривалий

4) твердий, сильний

strong will — сильна воля

5) сильний, могутній; який має силу, владу, перевагу; потужний; сильнодіючий; численний; багатий; який має юридичну силу

6) сильний ( у чому-небудь)

7) глибокий ( про розум); здатний ясно мислити, який має здоровий ґлузд; гарний, хороший ( про пам'ять)

8) сильний, вагомий, переконливий

9) рішучий, енергійний; крутий, строгий, суворий

10) твердий, переконаний; рішучий; ревний, старанний

to be strong on smth — надавати особливого значення чому-небудь

11) енергійний, виразний ( про стиль); грубий, прямий ( про мову)

12) ясний, сильний, певний

13) сильний, гострий, різкий, їдкий

strong breath — поганий запах з рота; інтенсивний, різкий

strong gale — сильний шторм

14) міцний, нерозведений

strong acid — концентрована кислота

15) який має певну чисельність

16) eк. твердий, стійкий ( про ціни)

17) гpaм. сильний

18) фон. який знаходиться під наголосом

19) фoтo контрастний

20) у гpaм.; знaч.; iм. (the strong) сильні, здорові; сильні світу цього
II adv
1) сильно

to be going strong — бути при повній силі; процвітати

2) різко, неприємно

English-Ukrainian dictionary > strong
9 приобретать

приобрести и приобресть

1) (добывать) набувати, набути, здобувати, здобути, добувати, добути и придобути що и чого, придбавати, придбати що и чого; (наживать) наживати, нажити що; (накопить, добыть в большом количестве) надбати, принадбати, напридбати, наздобути, наздобувати чого, (диал.) напахати, (о мног.) понабувати, по(з)добувати, попридбавати що и чого. [Розуму за гроші не здобудеш (Св. Пис.). Жалко стало того хазяйства, що він його своєю працею надбав (Грінч.). Придбали хутір, став і млин, садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Що придбаєш, те і маєш (Приказка). Поїхав оце в ліс та й дров такого (очень много) напахав (Пирят.)]. -тать движимое и недвижимое имущество - набувати рухоме й нерухоме майно. -бресть что-л. покупкою - набути що куплею (купівлям). Он -брёл себе большое состояние - він придбав (нажив, здобув) собі великий статок (и великі статки). -тать, -сти права гражданства - набувати, набути права (и прав) громадянства. -сти хозяйничая - пригосподарювати, загосподарити що. -сти барышничеством - прибаришувати що. -сти торгуя в кабаке - зашинкувати що;

2) (снискивать) здобувати, здобути, придбати що, заживати, зажити чого. -сти всеобщее уважение, дружбу, расположение - здобути (придбати) загальну пошану, дружбу, прихильність. -тать, -сти любовь, благосклонность чью-л. - підходити, підійти під чию ласку, діставати, дістати ласки в кого. [Такої ласки дістану і в Параски (Номис)]. -сти доверие чьём-н. - зажити в кого віри. [Я віри в їх зажив, щоб дізнаватись тим робом про їх заходи ворожі (Грінч.)]. -бресть славу, известность, популярность - (з)добути, придбати славу (и слави), відомість, популярність, зажити (залучити) слави, убитися у славу, зажити популярности, у мову увійти. [Антосьо все в мову входив і між товариством і в городі (Свидн.)]. Он -брёл себе много друзей - він придбав собі багато приятелів;

3) (усваивать себе, получать) набувати, набути, набирати, набрати чого. - тать форму чего-л. - набирати форми чого. -тать вкус чего - набувати (набирати) смаку чого. [На морі, коли воно тихе, страва набира особливого смаку (Леонт.)]. -тать, -сти значение, ценность - набирати, набрати, набувати, набути ваги, вартости. [Тоді тільки ідея набирає вартости, коли переводиться в життя (Коцюб.)]. -сти значение среди кого - увійти в значність між ким. -тать, -бресть влияние - забирати, забрати силу, здобувати, здобути вплив на що. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. -тать, -сти власть над кем - силу міць брати, забрати и взяти над ким. [Мотив сучасности бере силу над поетами (Єфр.)]. -тать, -сти силу - набувати, набути, набирати(ся), набрати(ся) сили. [Цей гурт де-далі більшатиме, набиратиметься сили (Грінч.)]. -тать, -сти интерес - набирати, набрати інтересу. -тать навык, опыт - набувати навички до чого, досвіду в чому, наламуватися до чого. -сти привычку - набратися звички. -тать, -сти необходимые познания в чём - здобувати, здобути (придбати) потрібні знання з чого и в чому. [Сам неписьменний здобуває він ті знання або з розмов, або слухаючи, як хто инший читає (Грінч.)]. -сти знания от кого - набратися науки в кого. -сти оперение (о птицах) - у пір'я (у колодочки, у палки) вбитися, упір'їтися. Приобретенный - набутий, (з)добутий, надбаний, придбаний, нажитий, зажитий, пригосподарьований, загосподарений и т. д. [І жіноче, і дівоче, і що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)]. -ное имущество - набуте (придбане) майно, надбання.

* * *

несов.; сов. - приобрест`и

1) придбава́ти, придба́ти, набува́ти, набу́ти и понабува́ти, несов. надба́ти, понадба́ти; ( покупать) купува́ти и купля́ти, купи́ти, покупува́ти, покупля́ти, покупи́ти

2) (получать, добывать, снискивать) здобува́ти, здобу́ти; ( доставать) дістава́ти, діста́ти; ( усваивать) засво́ювати, засво́їти

3) (что - значение, права) набува́ти, набу́ти (чого); (вид, форму, характер) набира́ти, набра́ти (чого)

Русско-украинский словарь > приобретать
10 Плотин

Плотин (204/205, Лікополь, Єгипет - 270) - грецьк. філософ III ст., засновник неоплатонізму. Був учнем Аммонія в Александрії, викладав у Римі філософію, яка знайшла відображення у 54 трактатах "Еннеад", зредагованих й упорядкованих його учнем Порфирієм. Розвинув уявлення про надсуще Єдине, що є витоком і метою всього сущого. Згідно з вченням П. про три іпостасі, Космос постає як ієрархійне втілення Першоєдиного, Ума і Світової душі і є виявом довершеної краси в Чуттєвому внаслідок підкорення матерії ейдосу та Уму. За П., Ум і Світова душа - здійснення єдиного у вічності, Космос - у часі. Універсум П. є статичним, оскільки нижчі ступені вічно народжуються від вищих, і це залишається незмінним. Космосу притаманний кругообіг, в якому чергуються виникнення і загибель. Зло у світі є вічним і неминучим, як вічними і неминучими є війни і вбивства серед людей. Але це не означає, що Бог не турбується про світ і людей, оскільки зло тільки підкреслює силу добра і турботу Бога про світ.

Філософський енциклопедичний словник > Плотин
11 штучний інтелект

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ - метафорична назва одного з пріоритетних наукових напрямів, що склався у загальному комплексі кібернетичних досліджень із проблем моделювання процесів мислення, інтенсифікації інтелектуальної діяльності через комп'ютеризацію тих чи тих її видів. Відтак, набуваючи у процесі прискореного розвитку дедалі самостійнішого характеру, він стає основою високих інформаційних технологій та систем, потужним рушієм історичного поступу людства. Метафоричний сенс Ш. і. полягає в тому, що в основі співставлення систем головного мозку і комп'ютера лежать дві метатеоретичні метафори - комп'ютерна та інтелекту (вживаються також і як одна подвійна метафора, тобто з двома протилежними референтами, під загальною назвою "комп'ютерна метафора"), які з'явилися в результаті встановлення істотних аналогій між цими системами. За першою з них, природний інтелект уподібнюється Ш. і. (головний мозок за структурною організацією та діяльністю вважається аналогічним комп'ютеру); за другою - функціювання комп'ютера здійснюється за встановленими принципами діяльності мозку (комп'ютер начебто наділений мозкоподібними структурами й функціями), їм належить важлива роль у пізнанні структури мозку, механізмів його діяльності та конструюванні інтелектуальних систем, здатних виконувати функції, що традиційно вважалися прерогативою головного мозку людини. Однак вони мають сприйматись як суто наукові метафори. & ігнорування звужує можливості такого пізнання та конструювання, а абсолютизація, буквальне тлумачення може призвести до хибних наукових результатів і філософсько-методологічних та епістемологічних висновків. Ш. і. - це комплекс актуальних проблем, що відрізняються рівнями загальності, складності тощо. Питання про їх вирішення доцільно розглядати на таких рівнях абстракції: 1) принципової можливості (потенціальної здійсненності); 2) технічної реалізованості (здійсненності); 3) соціально-практичної доцільності. Суть першого з них виражає принцип можливості: можливо все, що не суперечить основоположним науковим, філософсько-методологічним, епістемологічним принципам, фундаментальним законам природи, мислення, логіки. Оцінка можливості принципового вирішення проблем Ш. і. має ґрунтуватися виключно на аналізі наявних наукових знань. Визначальна роль належить фундаментальним результатам теорії машин Тьюрінга і теорії формальних иейронних сіток (Маккаллока-Піттса), з яких випливає основна теза теорії Ш. і.: будь-яка функція мислення, описана логічно-строго і однозначно (з допомогою скінченного числа слів мовою з чіткою семантикою) у принципі може бути реалізована формально нейтронною сіткою, а отже, і універсальною машиною Тьюрінга (тобто передана комп'ютеру). У значенні контраргументи, що ніби спростовує цю тезу, висувалась теорема Геделя про неповноту. Проте, як переконливо показано (Тьюрінг, Скривен, Патнем, Арбіб, Глушков, Лор'єр та ін.), заборона, що накладається теоремою Геделя, однаковою мірою поширюється як на комп'ютер, так і на людину (її мозок), якщо вони функціонують ізольовано від зовнішнього світу. Теорема втрачає силу, коли ці системи неперервно взаємодіють з актуально нескінченною інформаційною базою. На другому рівні абстракції досліджується питання про можливість технічного вирішення проблеми, розв'язаної у принципі. Саме у незбігу можливостей вирішення проблеми на цих двох рівнях (не все, що можливе на одному рівні, можливе на іншому) проявляється вразливість абстракції потенціальної здійсненності. У галузі Ш. і. більш істотне значення має здійсненність не як потенціально теоретична можливість, а як реальна, практична. Тому при вирішенні проблем Ш. і. треба враховувати можливість наявних технічних засобів, ухилятися від застосування абстракції потенційної здійсненності на користь абстракції "фактичної" здійсненності. На третьому рівні розглядаються питання доцільності вирішення тих чи інших проблем Ш. і., виходячи не тільки і навіть не стільки з можливостей їх вирішення на перших рівнях, скільки з раціонального осмислення соціально-економічних реалій та потреб цивілізації на відповідних етапах її історичного поступу, можливих соціальних наслідків такого вирішення, морально-етичних норм, притаманних суспільству (не все, що можливе, доцільне). Основна частина досліджень з Ш. і. припадає на два останніх рівня абстракції, що безпосередньо пов'язані з соціальною практикою. Це передусім розробка і використання конкретних підходів до Ш. і., аналіз їх порівняльних можливостей та взаємозв'язку. У дослідженнях із Ш. і. особливе місце посідає філософська проблематика. Саме філософсько-епістемологічні дослідження з цієї проблематики дали можливість глибше проникнути в суть мислення, пізнання, по-новому поглянути на інтелектуальну, особливо творчу, діяльність, сприяли встановленню можливостей її комп'ютеризації тощо.

О. Мороз

Філософський енциклопедичний словник > штучний інтелект
12 действие

1) дія, діяння;

2) (поступок) учинок (р. -нку), чин, діло, акція, (о машине) хід (р. ходу). [Часом людей тільки гарними словами вмовляють, що-ж то дією власною можна? (М. Вовч.). Фізичне діяння й протидіяння. Дія - найперша умова драми, і без дії - драми не буває (Єфр.). Треба живого, діяльного чину (Єфр.). Акції мало в цій пієсі, а самі розмови]. Привести (машину) в действие - пустити (машину) в хід. Образ действий - поводіння, поводження, спосіб поводження, (гал.) поступування; роб. Подражать чьему образу действий - поводитися так само як хтось, робити чиїм робом. Оказывать, оказать действие, производить, произвести, возыметь действие на кого на что - діяти, (подіяти) на кого, (влиять) впливати (вплинути) на кого, на що; своє діло (силу) чинити, вчинити, (свою) силу мати над ким. [Діяти на широкі маси народні. Це прикро подіяло на мене. Погроза таки вплинула (мала силу). Брехні своє діло вчинили: неповинну людину викинуто з громади]. Какое действие произвело это на него? - який вплив, яке вражіння це на його мало (зробило, справило)? Як це на його подіяло? Какое действие оказало лекарство? - Як подіяли ліки на хорого? Лекарство оказало хорошее действие - від ліків помоглося, ліки мали добру силу. Уничтожать, -жить действие чар - відробляти, відробити. [Побіжу я в Хохітву до знахурки, - в нас є така баба, що одробить. Одробляє од пристріту]. Место действия - дійове місце, дійовище. [Криниця, дійове місце тієї легенди (Ол. Пчілка.)]. Действие в драмат. произведении - дія, акт, відслона. [Драма на три дії = в трёх действиях]. Действие арифметическое - аритметична дія;

3) (юрид.) чинність (р. чинности), сила. [Найвища влада може продовжити чинність того тимчасового закону. Закон не має зворотної сили]. Военные -ия - військові дії (акції), воювання.

* * *

1) ді́я, ді́яння, чин -у; ( событие) поді́я; ( влияние) вплив, -у; ( пребывание в силе) чи́нність, -ності, си́ла; ( впечатление) вра́ження

2)

де́йствия — (мн.: поступки, поведение) дії, род. п. дій, вчи́нки, -ків

3) театр. ді́я, акт, -у

4) мат. ді́я

Русско-украинский словарь > действие
13 набираться

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

\набираться ться сил (си́лы) — набира́тися, набра́тися сил (си́ли); убива́тися, уби́тися (убира́тися, убра́тися) в силу, сов. у поту́гу вбитися

\набираться ться сме́лости — набира́тися, набра́тися сміли́вості (смілості), добира́ти, добра́ти сміли́вості (смі́лості)

\набираться ться ума (разума) — набира́тися, набра́тися ро́зуму

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

Русско-украинский словарь > набираться
14 пользоваться

воспользоваться чем

1) користуватися, скористуватися и покористуватися з чого и чим, (реже) користувати, скористувати и користати, скористати з чого, (гал.) хіснуватися, похіснуватися чим; (использовать) використовувати, використувати що, пожиткувати и спожитковувати, спожиткувати, зужитковувати, зужиткувати що, (потреблять) (с)поживати, (с)пожити що, заживати, зажити, уживати, ужити чого и що, живитися чим. Срв. Воспользоваться, Попользоваться. [Користуватися з усіх здобутків людського розуму й культури (Єфр.). Треба тільки, аби ввесь цей скарб незліченний людської мови письменник використовував уміючи (Єфр.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає, та не дав йому бог розуму хіснуватись тим (Еккл.). Скупий складає, а щедрий поживає (Номис). На світі так скупий живе: і сам не пожива, і людям не дає (Боров.). З чужої праці живитися (Єфр.)]. -ться своими правами - користуватися з своїх прав (и своїми правами), використовувати свої права. Эта земля ему не принадлежит, он только владеет и -зуется ею - ця земля йому не належить, він тільки посідає (орудує) і користується з неї. Он -зуется моей лошадью - він користується моїм конем, моєю конякою. -ться силою ветра, воды - використовувати силу вітра, води, послугуватися (орудувати) силою вітра, води, (употреблять) уживати сили вітра, води на що и для чого. -ться временем, случаем - використовувати (використати) час, нагоду, скористати з часу, з нагоди. -ся слабостью противника - користуватися з слабости ворога, використовувати слабість ворога. -ться жизнью - уживати (запобігати) світа, життя споживати. [Уживай (запобігай) світа, поки служать літа (Номис)]. -ться всеми благами - заживати всякого добра. [У дні щасливі заживай добра (Еккл.)]. -ться наслаждениями - заживати втіх (розкошів). -ться свободой - вільности вживати, заживати. [У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас (Куліш). Волю ся в річці напити, але вольности зажити (Гол.)]. -ться нечестными способами борьбы - нечесних засобів боротьби вживати. Он умеет -ться другими для своих целей - він уміє загрібати жар чужими руками. -ться чьим-л. расположением, чьими милостями - тішитися чиєю прихильністю, чиєю ласкою. -ться славою, популярностью, симпатией - тішитися славою, популярністю, симпатією. [Але не на белетристичному полі судилось йому зажити тієї величезної популярности, якою тішиться ім'я його серед українського й не українського громадянства (Єфр.)]. -ться славой, репутацией, реноме кого - мати славу кого, як хто. [Він має славу доброго шевця, як добрий швець (= сапожник)]. -ться дурной репутацией - недобру славу мати, у неславі бути. Он -зуется большой известностью - він дуже (велико) відомий;

2) куруватися, лікуватися, лічитися (срв. Выпользоваться); уживати, заживати чого. У кого вы -зуетесь? - у кого ви куруєтесь (лікуєтесь)? Он -зуется от ревматизма - він лікується (курується) від ревматизму. Он -зуется минеральными водами - він заживає (вживає) мінеральних вод.

* * *

1) (кем-чем) користува́тися, користа́тися (ким-чим, з чого); диал. користа́ти (з чого, що); послуго́вуватися (чим); ( использовать) використо́вувати (кого-що); (употреблять, потреблять) ужива́ти, спожива́ти, пожиткува́ти (що)

2) (чем - обладать, иметь) ма́ти (що)

3) ( лечиться) лікува́тися

Русско-украинский словарь > пользоваться
15 Демокрит

Демокрит (460, Абдера - 370 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, учень Левкіппа. Довгий час провів у мандрах по країнах Сходу. Написав близько 70 творів різноманітної тематики. Космогонічне за своєю проблематикою і цим подібне до інших досократичних філософій, вчення Д. разом з тим суперечить спільним метафізичним інтуїціям досократиків, що робить його перехідною постаттю від доби ранньофілософських космогоній до періоду класичної еллінської філософії. Основа онтології Д. - атомістика: вчення про атоми та пустоту як першопочатки буття. Поняття "атом" виникає як антитеза елейській нескінченній подільності сущого і покликане розв'язати апорії Зенона Елейського А. том за онтологічними якостями (окрім форми) дорівнює елейському сущому (Єдиному), але на відміну від останнього атомів може бути безліч. Усе існуюче складається з них як неподільних, самодостатніх, непроникних форм. Цим домінуюча у ранньофілософських космогоніях інтуїція континуальності (безперервності і цілісності) Космосу руйнується і замінюється принципом дискретності світу. Вказуючи на атоми та пустоту як першооснови сущого, Д. також стверджує рівновагому реальність буття і небуття, що радикально суперечило не лише елейському вченню, а й іншим досократичним космогоніям. На думку Д., незчисленні не лише атоми, а й світи, які складаються з них; ці світи (відмінні за розмірами, будовою, якостями) повсякчас виникають і гинуть. Множинність одночасно існуючих світів була принципово новою для Античності космогонічною ідеєю, яка у подальшій історії філософської думки опонувала образу єдиного, гармонійно впорядкованого світоустрою. Деструктурувавши характерну для ранньофілософських космогоній першосубстандію і замінивши її висхідними неподільними формами ("ейдоси", "щосьності", "буття"), Д. так само деструктурує другий найважливіший чинник досократичного уявлення про генезис Космосу: вселенську силу, дією якої твориться впорядкований світоустрій (Логос Геракліта, Діке Анаксимандра, Нус Анаксагора тощо). Замість неї у атомістиці - вперше в історії думки - з'являється поняття причини. У вченні про пізнання Д. розрізняв чуттєве і умоглядне знання. Чуттєві сприйняття виникають внаслідок потрапляння в органи чуттів копій (ейдолів) речей, котрі відокремлюються від них. Але чуття постачають лише "темне", спотворене і несправжнє знання, оскільки свідчать про множинний світ речей, а не про дійсний світ атомів та пустоти. Останній осягається лише розумом. Перевага умоосяжного знання над чуттєвим видавалася Д. настільки значною, що легенда оповідає про самозасліплення філософа променем сонця для того, щоб "темне знання" не відволікало його від розумового споглядання справжньої дійсності. У вченні про людину Д. виходить з того, що люди набули власних форм буття завдяки природі і досвіду. Згідно встановленню (спільній згоді) виникають слова, звичаї, закони і держава. Головною метою життя є еволюція - стан душі, коли вона перебуває у спокої та рівновазі, звільнена від страхів і пристрастей.

[br]

Осн. тв.: "Великий діакосмос (світоустрій)".

Філософський енциклопедичний словник > Демокрит
16 дух

ДУХ - потенціал творчої активності, того переходу від стану речей до стану ідей (і навпаки), що постійно здійснюється всередині діяльності. Д. характеризує самоздійснення суб'єкта, його здатність відтворювати себе у предметному світі (зокрема культури) та розпредмечувати цей світ через творчу особистість. Як єдність процесів творчого опредметнення та розпредметнення Д. виступає в об'єктивній та суб'єктивній формі С. уб'єктивний Д. - це інтегральне самовизначення людського "Я" як ідеального буття, "внутрішнього світу", мислячої самосвідомості. Суб'єктивний Д. визначається через зростання у суб'єкті "безконечної персони" (Гегель) як результату перенесення зовнішнього універсуму у внутрішній світ особистості. Об'єктивний Д., навпаки, є пов'язаним із зворотним процесом опредметнення внутрішніх станів, тобто виходу за межі ідеальності у предметне буття, з прагненням суб'єкта до самореалізації як окремого культурного світу. Об'єктивний Д. постає у вигляді інтерсуб'єктивного колективного досвіду усіх різновидів суб'єктоб'єктної взаємодії, яка притаманна історичному процесу формоутворення олюдненого буття. Саме таке буття і здатне до інтеріоризації у "внутрішнє буття" суб'єкта. Отже, суб'єктивний та об'єктивний Д. виступають в органічній єдності. Взаємопов'язаність об'єктивного та суб'єктивного у складі Д. проявляється, зокрема, в тому, що він маніфестується через рольові структури діяльності суб ' єкта та символічні витвори буття, що потребують індивідуальної розшифровки. В цьому відношенні Д. виступає трансформаційним процесом взаємопереходів суб'єктивного та об'єктивного, універсального та індивідуального, формоутворення та змістонаповнення. До атрибутів Д. належать: 1) активність як самотворча діяльність на перетині буттєвості та свідомості; 2) безконечність, тобто здатність до трансценденції, виходу з себе у все вищі ціннісні сфери, до перетину усіх кордонів; здатність, що репрезентується невичерпними можливостями творчості та розуму суб'єкта; 3) свобода як самодіяльність, як необмеженість самовідтворення, виявів проективних сфер свого здійснення, шляхів затвердження своєї буттєвості; 4) абсолютність як самоцінність та властивість самовизначення своїх предикатів, як неодмінного джерела усіх форм перетворення існуючого; 5) самосвідомість у вигляді саморефлексивного мислення та самопокладання смислу. Як філософська категорія Д. є наскрізною проблемою усієї історії філософії. У Платона, який уперше розгорнув цю проблему в систематичній формі, Д. це "світова душа", котра, будучи дотичною до істини та вічних ідей (ейдосів), об'єднує через гармонію і красу життєвий статус розуму та тілесність речей, виступає принципом саморуху. В давньогрецьк. філософії Д. трактувався не як надприродна сутність, а у складі буття і визначався чи то як "пневма" (життєва сила, або, навіть, "тонка" матерія на зразок повітря), чи як "нус" (інтелектуальне начало). Так, у ' стоїків Д. водночас і тілесний початок, і мудрість, здатність жити відповідно до Логосу світу. Тільки з Плотина починається спіритуалізація Д., яка набуває чіткого виразу у Філона Александрійського, котрий ототожнював Д. з Логосом, Софією, духовним життям. У християнстві Д. розглядався як третя іпостась Трійці ("Святий Дух"), що втілює творчу, породжуючу силу Бога-Отця і Бога-Сина. Земним місцеперебуванням цього Д. є церква та душі праведників В. ідповідним чином патристика (Августин Блаженний) та томізм (Тома Аквінськиїї) перетлумачують тезу Аристотеля про Д. як вищий інтелектуальний регістр душі. В Україні, яків інших європейських країнах, релігійне розуміння Д. розвивалось у руслі християнської антропології (Могила, Прокопович, Яворський, Туптало, Кониський та ін.). Д. розглядався як істина душі та вища цінність. Сковорода пов'язує його з "внутрішньою людиною", що має богоподібну природу, та особливим, "третім" символічним світом біблійних архетипів вічності, краси, абсолюту. Масштабне вчення про Д. втілене у системі Гегеля Д. ля нього Д. - це світовий розум, котрий в своєму діалектичному розвитку за принципом тріади (теза, антитеза, синтеза) проходить фази чистих логічних сутностей, природи (як свого інобуття) та історії і усвідомлює себе як абсолют (абсолютну ідею чи абсолютне знання). В цьому розвитку Д. визначається як "для-себе-буття" чи свобода. Вчення про Д. розвивалось Марксом. Ідучи за Гегелем, він співставляє Д. та працю як дві діалектично пов'язані протилежності, в яких праця виступає як позитивна діяльність, що оречевлюється в її результатах, а Д. - як сила негації. Останнє означає у гегелівській традиції те, що "Я" принципово не згасає в жодному результаті, а використовує його як поштовх до подальшого розвитку, тобто предметне буття є для Д. стартовою підставою, передумовою руху. Отже, "первинність" буття є тут позитивно діалектичним моментом творчої негації Д. Розуміння Д. як вільної, творчої сили, що не оречевлюється, а лише символізується у бутті, розвинуте в XX ст Б. ердяєвим. Він визначає Д. як творчість, що є подоланням небуття та втіленням свободи. В такій якості Д. виступає як смисл буття суб'єкта, що розкривається в особистісному існуванні людини. Д., за Бердяєвим, є поєднанням божественної природи з людиною. Аксіологічна позиція в розумінні Д. як найвищої цінності, що розкривається в історичному бутті, відстоювалась Дильтеєм та Віндельбандом. Проти віталістичного тлумачення Д. як інтелектуально паразитичного породження життєвого процесу, котре сковує душу (Клагес, Лессинг, Фробеніус) виступали Гартман, Шелер, Ясперс, для яких Д. маніфестує сходження суб'єкта через символ до вищих щаблів адекватного існування людини О. соблива, але соціально важлива лінія в аналізі Д. була пов'язана з проблемою духовних передумов національного життя. Історично тема національного Д. найбільш виразно формулюється Гердером, який вбачав в ньому носія базисних культурних форм нації та її мовної свідомості. Надалі проблема національного Д. розвивалась в зв'язку з філософією мови (Гумбольдт), філософією історії (Фіхте) та філософією культури (Шпенглер). В Україні проблема національного Д. розроблялась кирило-мефодіївцями (Костомаров, Куліш, Білозерський) під кутом зору народної свідомості, православ'я, укр. ідеї в контексті слов'янської культури. У складі питань державотворення аналіз національного Д. здійснювався в працях Донцова та Липинського. В культурно-історичному аспекті проблема національного Д. досліджувалась Чижевським. В сучасній літературі під поняттям національного Д. мається на увазі інтегральне виявлення духовних ресурсів ствердження нації як суб'єкта світової історії. Ці ресурси визначаються самосвідомістю народу, його світосприйняттям, віруваннями, ментальністю культури та соціальною пам'яттю традицій. Отже, проблема Д. виходить за межі чисто академічного інтересу і має значення не тільки в історико-філософському, а й світоглядно-соціальному ракурсі.

С. Кримський

Філософський енциклопедичний словник > дух
17 націоналізм український

НАЦІОНАЛІЗМ УКРАЇНСЬКИЙ - деяка сукупність ідей та уявлень, в яких наголошується цінність нації. Джерела Н.у. вбачають передусім у поезії. Шевченка, де Н.у. виступає як поєднання цінності особи та нації, самобутньої культури та державної незалежності. Принципи Н.у. політичного вперше були чітко сформульовані Міхновським, потім Н.у. виступає важливим складником "популізму" (у розумінні ідеалізації простого народу як основи нації - Грушевський), консерватизму - у наголосі на еліті як носії культури і національної єдності (Липинський), а також складником деяких варіантів соціалізму та комунізму (націонал-комунізм). Внаслідок поразки Української Народної Республіки та утвердження авторитарних і диктаторських режимів у сусідніх державах (Польща, Росія) та поширення ідей інтегрального націоналізму в Зх. Європі, в 20-ті рр. в Зх. Україні виникає інтегральний націоналізм, одним із впливових ідеологів якого став Донцов. Філософськими засадами його політичної публіцистики був ірраціоналізм, волюнтаризм, елітизм. Н.у. в формулюванні Донцова не став загальноприйнятою ідеологічною доктриною націоналістичного руху 20 - 30-х рр. у Зх. Україні; крім того, він зазнавав критики (часто нищівної) і в націоналістичних колах. Більш зважені та помірковані версії Н.у. розвивали Вассиян, Сціборський та ін. Загалом Н.у. інтегральний (військовий) становив реакцію на домінування сили в міжнародних і міжнаціональних взаєминах, коли єдиним способом виживання нації могла бути тільки орієнтація на силу в протистоянні агресивним диктаторським режимам. Такою силою стала Українська повстанська армія, котра в боротьбі за незалежну Україну від 1941р. до поч. 1950 р. змушена була вести боротьбу і проти нім. фашизму, і проти рос. імперіалізму, прихованого за вивіскою СРСР. У ході цієї боротьби ідеологія Н.у. зміщувалася в бік визнання важливих елементів демократії та відмови від тенденцій ксенофобії, наявних в русі в період його формування. У післявоєнний період тільки од кін. 50-х рр. (особливо в 60-х рр.) став можливим культурний, інтелектуальний та громадський рух, який наголошував цінність нації як культурної самобутності у поєднанні із цінністю особи. Цей рух містив також більш-менш приховані, рідше - відкрито висловлені політичні вимоги (від розширення автономії до незалежності). Провідними постатями руху були Василь Симоненко, Іван Світличний, Іван Дзюба, В'ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Василь Стус, Михайло Брайчевський, Валентин Мороз та ін. Виникли також окремі нелегальні політично спрямовані групи (група Лук'яненка-Кандиби та ін). У 70-х рр. рух поступово набуває виразного правозахисного характеру, проте він не мав єдиної ідеології і об'єднував широкий спектр орієнтацій - від прихильників "соціалізму з людським обличчям" та націонал-комунізму до "чистих" демократів і таких, які вважали здобуття державної незалежності основною метою Ф. ілософське підґрунтя руху також включало різні інтелектуальні тенденції: найбільший вплив мав екзистенціалізм, ревізіонізм, почасти аналітична філософія. З кін. 80-х та в 90-ті рр. XX ст. наголос на нації як носієві культурної самобутності та державної незалежності став важливим складником ідеології укр. націонал-демократів - широкого політичного руху, що його від кін. 80-х рр. репрезентує низка громадських організацій та партій. Ідеологія націонал-демократизму зберігає наголос на цінності нації як носія культурної ідентичності та державної незалежності, з одного боку, та гаранта прав людини, з іншого. В умовах, коли зберігається загроза культурній ідентичності українців внаслідок експансії рос. мови і культури, ідеологія укр. націонал-демократів не може її ігнорувати і, відтак, мусить поєднувати в собі громадянський та культурний аспекти. Н.у. у вузькому розумінні слова (коли політичні організації використовують термін "Н.у." як самоназву) представлений низкою організацій та партій, найвідоміші з яких ОУН, КУН та ін. В їх ідеології більшою чи меншою мірою наявні опозиції щодо лібералізму та громадянського націоналізму. Попри початковий період досліджень націоналізму в Україні до певних здобутків у цій галузі слід віднести антологію "Націоналізм" (Київ, "Смолоскип", 2000), підготовлену групою вчених з дослідження світового та укр. націоналізму на базі Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України.

В. Лісовий

Філософський енциклопедичний словник > націоналізм український
18 ноосфера

НООСФЕРА - такий стан світу людини, коли науковий розум і практична діяльність стають планетарною силою, сумірною з силами природи. Теорію Н. створив Вернадський в 20 - 30-ті рр. XX ст Р. елігійний варіант її розроблений Тейяр де Шарденом. Термін "Н." запровадив франц. філософ і математик Леруа у 1927 р. Н., за Вернадським, є новим геологічним явищем на нашій планеті, коли вперше людина стала найвизначнішою геологічною силою. Вона може і повинна докорінно перебудувати своєю працею і думкою сферу свого життя - порівняно із тим, що було раніше. Н. - це стан гармонії у відносинах між людьми, людей з природою і в самій природі. Ідея Н. в своєму розвитку пройшла три етапи. Перший етап пов'язаний з самим Вернадським та його послідовниками, на думку яких, людство вже увійшло в стан Н., отож остаточна його розбудова займе не багато часу. Оскільки такі сподівання не справдилися, то ряд дослідників на чолі з Моісеєвим відсунули Н. у більш далеке майбутнє, і поняття "епоха Н." замінили на поняття "епоха розвитку Н." (80-ті рр.). Нарешті, оскільки замість глобальної гармонії, що розвивається, були відкриті й усвідомлені глобальні проблеми, чи "утруднення людства", науковці Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ дійшли висновку, що теорія Н. і теорія глобальних проблем - це одна й та сама теорія, але на різних стадіях свого розвитку, і що стан Н. дійсно існує і вже склався на Землі, позаяк людська діяльність перетворилася на планетарну силу; але сутність, або ядро цього стану становить не гармонія, як її розумів Вернадський, а сукупність глобальних проблем, які разом розкривають т. зв. "проблему людини". Жоден із наведених ступенів розвитку теорії не відкидається, а визнається тими чи іншими вченими у відповідності до їх наукових та світоглядних уподобань.

М. Булатов

Філософський енциклопедичний словник > ноосфера
19 Спіноза, Бенедикт

Спіноза, Бенедикт (Барух) (1632, Амстердам - 1677) - нідерл. філософ-пантеїст. Походив із родини купця, продовжив справу батька після його смерті В. наслідок розходження з релігією С. було вигнано з євр. общини Амстердама по звинуваченню в атеїзмі, після чого він жив у с. Регенсбург (поблизу Гааги), в яку переселився біля 1670 р., а на життя заробляв шліфуванням лінз. Його вчення - критична переробка філософії Декарта і розбудова нової системи поглядів. У Декарта фізика і метафізика відокремлені - перша має матеріалістичний характер, друга - ідеалістичний. С. об'єднує їх через об'єднання природи і Бога, внаслідок чого останній - носій не лише мислення, а й тілесності, а всі предмети природи, хоча і різною мірою, живі, одушевлені. Головне поняття, що поєднує Бога і природу, - субстанція. Бог, або субстанція, що складається з безлічі атрибутів (невід'ємних властивостей), з яких кожний виражає вічну і безконечну сутність, існує необхідно - це вихідна теза С. З цих атрибутів ми знаємо два - протяжність і мислення. Висунення саме їх пояснюється розвитком механіки і математики, зростанням ролі наукового пізнання на той час. Бог і природа єдині, але не тотожні: Бог - це іманентна, внутрішня, а не трансцендентна причина всіх речей. Все знаходиться в Богові і в ньому рухається. Природа - це "всі речі", або "все", а субстанція - єдність і необхідність існування в ній. Атрибути Бога - одночасно і атрибути природи. Вони були виділені ще Декартом як властивості двох незалежних субстанцій - тілесної і мислячої. Згідно зі С., існує тільки одна субстанція, бо він, на відміну від Декарта, дуаліста, - моніст. У дійсності не існує нічого випадкового, а лише єдине і необхідне, які складають дві головні риси субстанції. Вони ж є підставами для систематичного впорядкування знання, бо дозволяють дедуктивним шляхом вивести всю систему світу. Такий шлях наявний в математиці, і С. переносить "геометричний метод" в філософію, яким викладає головні свої твори Ц. им пояснюється та обставина, що С. свідомо розробив величну систему задовго до "героїчної епохи філософії в Німеччині" (Маркс), коли мислителі почали будувати подібні системи. Метою С. було - осягнути загальний природний порядок, частину котрого становить людина. Стисло його закони викладені в "Короткому трактаті про Бога, людину та її щастя" (1658 - 1660), розгорнуто - в п'яти розділах головного твору "Етика" (1677), самі назви яких являють її зміст: про Бога; про природу і походження душі; про походження і природу афектів (пристрастей); про людське рабство, або про силу афектів; про могутність розуму, або про людську свободу. В цілому це - метафізика, антропологія і теорія пізнання, остання як засіб для досягнення щастя людини. Звільнення від афектів передбачає свободу думки і слова, а також сприятливий для цього суспільний лад. їм суперечили офіційна релігія і соціально-політичні відносини, які вона обслуговувала. Вони обидві виключали або обмежували свободу мислення. Звідси критика Біблії і тяжіння С. до республіканського суспільного ладу. Релігію, засновану на канонічному тлумаченні "Святого Письма", він називав марновірством і наголошував: між релігією і марновірством існує та головна відмінність, що перша своєю підставою має мудрість, а друге - неосвіченість (невігластво). Тому вчення С. філософсько-релігійне. Бейль визначав його як систему атеїзму; вона і є такою, порівняно з ортодоксальною релігією, але не сама по собі. С. доводив, що з найвищого роду пізнання - інтелектуальної інтуїції - необхідно виникає пізнавальна любов до Бога, яка є найвище благо. Багатогранністю системи С. пояснюється її вплив на подальшу історію думки, особливо на нім. мислителів від Лессинга до Фоєрбаха. Перший навіть вважав, що немає ніякої філософії поза філософією С., а останній називав його Моїсеєм новітніх свободних мислителів. Вплив ішов саме через ідеї про єдність усього існуючого. С. так і сприймали: "все - єдине" (Лессинг); "Бог і матерія єдині", "Бог це - все у всьому" (Едельман); "все, що є, єдине, і більше нічого немає" (Ліхтенберг); єдині мислення, відчуття і матерія (Гердер); Гете знайшов у С. самого себе і водночас найкращу опору для себе. Показовою стала "суперечка про пантеїзм" С. наприкін. XVIII ст. в Німеччині, в якій взяли участь і виявили себе прибічниками або супротивниками культурні діячі різних напрямів. Од того часу і до сьогодення ця суперечка не згасає вже не тільки в Німеччині. Складна структура вчення С. робить її привабливою для багатьох течій думки - релігійних і атеїстичних, матеріалістичних та ідеалістичних. Всі вони прагнуть використати його у своїх інтересах.

[br]

Осн. тв.: "Короткий трактат про Бога, людину та її щастя" (1660); "Богословсько-політичний трактат" (1670); "Етика" (1677).

М. Булатов

Філософський енциклопедичний словник > Спіноза, Бенедикт
20 універсалії

УНІВЕРСАЛІЇ ( від лат. universalis - загальний) - загальні поняття, що позначають роди і види буття. Питання про У. постало разом із платонівською теорією ідей. Платон вважав, що У. відповідають ідеї, які існують до і незалежно від речей. На противагу Платону, Аристотель підкреслював, що загальне є вторинною сутністю, яка реально виявляється тільки в одиничних речах (первинній сутності). Ці два протилежних погляди на природу У. Порфирій у своєму "Вступі" до аристотелівських "Категорій" сформулював у вигляді такої проблеми: чи У. (роди і види) існують у дійсності, чи тільки в мисленні; У. тілесні чи безтілесні; У. існують окремо від чуттєвих речей чи в них, нероздільно з ними. У Середні віки намагання дати відповідь на ці питання породило три основних вчення про У.: крайній реалізм, крайній номіналізм і концептуалізм. З позиції крайнього реалізму, У. наділялися онтологічним статусом і розглядалися в дусі платонівської традиції як ідеї, що існують "до речей". В XIV ст. реалізм набуває своєї поміркованої форми в доктрині Томи Аквінського, де У. існують "в речах" (на зразок аристотелівської "форми"). На противагу реалістичній онтологізації У., останні було проголошено суто раціональними конструктами в контексті таких філософських напрямів, як номіналізм, де У. подавалися лише як імена одиничних предметів (Росцелін, XI - XII ст.) та концептуалізм, що розглядає У. лише як продукт абстрагуючої діяльності розуму, відокремлення загальних властивостей від реальних речей, в результаті чого формується певний концепт ( Абеляр, XI - XII ст.) У. філософії XVII - XVIII ст. вчення про У. знайшло продовження у Мальбранша (реалізм), Гоббса, Берклі, Г'юма, Кондильяка (номіналізм), Локка (концептуалізм). У сучасній філософії науки проблема У. набуває нової гостроти при теоретико-множинному обґрунтуванні математики та логіки (вже в силу амбівалентності самого поняття "множина": з одного боку, воно відображає очевидно реальну множинність речей, а з іншого - "абстрактну річ", котра не є емпіричним фактом). Найбільш відомі сучасні концепції У. Вітгенштайна та Куайна.

Д. Кирик, О. Гвоздік

Філософський енциклопедичний словник > універсалії

Страницы

См. также в других словарях:

закон — у, ч. 1) про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загальнообов язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. || тільки одн., без додатка. Сукупність таких загальнообов язкових правил та державних постанов, що… … Український тлумачний словник
умовний — а, е. 1) Встановлений або визначений за домовленістю між ким небудь; зрозумілий, відомий тільки тим, хто домовився. || Який виробився в якомусь соціальному або професійному середовищі; штучний. 2) Викликаний, спричинений конкретними обставинами,… … Український тлумачний словник
повний — по/вен, вна, вне. 1) У якому немає вільного місця, заповнений до краю. || У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого , чого небудь. || У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. || Не… … Український тлумачний словник
хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… … Архітектура і монументальне мистецтво
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… … Український тлумачний словник
зламатися — а/юся, а/єшся, док. 1) тільки 3 ос.Розпастися, розлетітися на частини, куски; зруйнуватися. 2) тільки 3 ос. Втратити порядок, стрункість розташування. 3) перен., розм. Втратити силу, енергію, волю, знесилитися фізично або морально. 4) перен.… … Український тлумачний словник
пропадати — а/ю, а/єш, недок., пропа/сти, паду/, паде/ш; мин. ч. пропа/в, па/ла, па/ло; док. 1) Загублюватися, втрачатися через недбалість, недогляд, крадіж і т. ін. || перев. недок., у сполуч. із запереч. част. не. Не зникати, бути весь час у наявності. 2)… … Український тлумачний словник
Альбов, Михаил Нилович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Альбов. Михаил Нилович Альбов … Википедия
загублюватися — ююся, юєшся, недок., рідко, загуби/тися, гублю/ся, гу/бишся; мн. загу/бляться; док. 1) тільки 2 ос. Пропадати, губитися через неуважність кого небудь; прот. знаходитися. 2) Ставати невидимим, непомітним на тлі або серед чого небудь. || Зникати з… … Український тлумачний словник
погашати — а/ю, а/єш, недок., погаси/ти, гашу/, га/сиш, док., перех. 1) тільки док.Припинити горіння, світіння чого небудь; загасити, потушити. || Вимкнути (світло). || перен. Позбавити виразності, ясності, потьмарити. 2) тільки док., перен. Припинити що… … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

це під силу тільки

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

це під силу тільки

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: